Словарь української мови (1924)/заков
| ◀ закнявчати | Словарь української мови З заков |
заковезитися ▶ |
|
Зако́в, ву, м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Бал. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє. К. Псал. 150.
| ◀ закнявчати | Словарь української мови Борис Грінченко З заков |
заковезитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
заков
Борис Грінченко
1924
Зако́в, ву, м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Бал. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє. К. Псал. 150.