Словарь української мови (1924)/заклювати
◀ заклюбачений | Словарь української мови З заклювати |
заклюкання ▶ |
|
Заклюва́ти, ся. См. Закльовувати, ся.
◀ заклюбачений | Словарь української мови Борис Грінченко З заклювати |
заклюкання ▶ |
|
Словарь української мови — З
заклювати
Борис Грінченко
1924
Заклюва́ти, ся. См. Закльовувати, ся.