Словарь української мови (1924)/заклопотатися
◀ заклопотати | Словарь української мови З заклопотатися |
закльовок ▶ |
|
Заклопота́тися, чу́ся, чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали. МВ. II. 196.