Словарь української мови (1924)/закидатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закидатися
Берлін: Українське слово, 1924

Закида́тися, даюся, єшся, сов. в. заки́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 3) Сов. в. закида́тися, даюся, єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.