Словарь української мови (1924)/заквитати
| ◀ заквилити | Словарь української мови З заквитати |
заквитувати ▶ |
|
Заквита́ти, та́ю, єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп по лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога… для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.