Словарь української мови (1924)/закарлючувати
| ◀ закарлючка | Словарь української мови З закарлючувати |
закарлючуватися ▶ |
|
Закарлю́чувати, чую, єш, сов. в. закарлю́чити, чу, чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
| ◀ закарлючка | Словарь української мови Борис Грінченко З закарлючувати |
закарлючуватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
закарлючувати
Борис Грінченко
1924
Закарлю́чувати, чую, єш, сов. в. закарлю́чити, чу, чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.