Словарь української мови (1924)/заканючити
| ◀ заканудити | Словарь української мови З заканючити |
закапати ▶ |
|
Заканю́чити, чу, чиш, гл. Заклянчить.
| ◀ заканудити | Словарь української мови Борис Грінченко З заканючити |
закапати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заканючити
Борис Грінченко
1924
Заканю́чити, чу, чиш, гл. Заклянчить.