Словарь української мови (1924)/закандзюблюватися

by Борис Грінченко

◀ закандзюбитися

Словарь української мови Борис Грінченко З закандзюблюватися

заканудити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закандзю́блюватися, лююся, єшся, сов. в. закандзю́битися, блюся, бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. Стор. М. Пр. 4. Воно́ таки́ на ді́ло закандзю́билось. Ном. № 10010. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.