Словарь української мови (1924)/закаменіти
◀ закаменити | Словарь української мови З закаменіти |
закам'яніти ▶ |
|
Закамені́ти, закам'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. К. Псал. 252. Закаменій ти, мій язику! Рудан. I. 28.