Словарь української мови (1924)/закамарок
◀ закаляти | Словарь української мови З закамарок |
закаменити ▶ |
|
Закама́рок, рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. I. 54.
◀ закаляти | Словарь української мови Борис Грінченко З закамарок |
закаменити ▶ |
|
Словарь української мови — З
закамарок
Борис Грінченко
1924
Закама́рок, рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. I. 54.