Словарь української мови (1924)/займище
| ◀ займити | Словарь української мови З займище |
зайняти ▶ |
|
За́ймище, ща, с. Занятое мѣсто вообще, въ частности то-же, что и займанщина. Не буде він багатий, а ні щасний, і займище його ушир не піде. К. Іов. 34.