Словарь української мови (1924)/зазімувати
◀ зазімований | Словарь української мови З зазімувати |
зазір ▶ |
|
Зазімува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
◀ зазімований | Словарь української мови Борис Грінченко З зазімувати |
зазір ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазімувати
Борис Грінченко
1924
Зазімува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.