Словарь української мови (1924)/зазімкуватий

by Борис Грінченко

◀ зазімки

Словарь української мови Борис Грінченко З зазімкуватий

зазімований ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зазі́мкуватий, а, е. Который зимой тощаетъ, болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Черк. у. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.