Словарь української мови (1924)/зазублюватися

by Борис Грінченко

◀ зазублювати

Словарь української мови Борис Грінченко З зазублюватися

зазуванець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зазу́блюватися, лююся, єшся, сов. в. зазуби́тися, блю́ся, бишся, гл. 1) Покрываться, покрыться зазубринами. Ніж зазубився. 2) Впиваться, впиться (зубами). Желех.