Словарь української мови (1924)/зазубити
◀ зазубець | Словарь української мови З зазубити |
зазублювати ▶ |
|
Зазуби́ти. См. Зазублювати.
◀ зазубець | Словарь української мови Борис Грінченко З зазубити |
зазублювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазубити
Борис Грінченко
1924
Зазуби́ти. См. Зазублювати.