Словарь української мови (1924)/зазубень
| ◀ зазубелити | Словарь української мови З зазубень |
зазубець ▶ |
|
За́зубень, бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = Зазубець.
| ◀ зазубелити | Словарь української мови Борис Грінченко З зазубень |
зазубець ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазубень
Борис Грінченко
1924
За́зубень, бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = Зазубець.