Словарь української мови (1924)/зазлістно
| ◀ зазлити | Словарь української мови З зазлістно |
зазлість ▶ |
|
За́злістно, нар. — ста́ло кому́сь. Разсердился кто-либо, зло взяло кого. Зазлістно йому стало. Драг. 89.
| ◀ зазлити | Словарь української мови Борис Грінченко З зазлістно |
зазлість ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазлістно
Борис Грінченко
1924
За́злістно, нар. — ста́ло кому́сь. Разсердился кто-либо, зло взяло кого. Зазлістно йому стало. Драг. 89.