Словарь української мови (1924)/зазичати
| ◀ зазирнути | Словарь української мови З зазичати |
зазімки ▶ |
|
Зазича́ти, ча́ю, єш, сов. в. зази́чити, чу, чиш, гл. = Позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. I. 170.