Словарь української мови (1924)/зазирити
| ◀ зазирати | Словарь української мови З зазирити |
зазирний ▶ |
|
Зази́рити, рю, риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. К. ЦН. 189. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирив. Г. Барв. 412.