Словарь української мови (1924)/зазир
| ◀ зазивний | Словарь української мови З зазир |
зазирати ▶ |
|
За́зир, ру, м. = За́зір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
| ◀ зазивний | Словарь української мови Борис Грінченко З зазир |
зазирати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазир
Борис Грінченко
1924
За́зир, ру, м. = За́зір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.