Словарь української мови (1924)/зазивати
| ◀ зазив | Словарь української мови З зазивати |
зазивний ▶ |
|
Зазива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зазва́ти, ву́, ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
| ◀ зазив | Словарь української мови Борис Грінченко З зазивати |
зазивний ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазивати
Борис Грінченко
1924
Зазива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зазва́ти, ву́, ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.