Словарь української мови (1924)/зазеленіти
| ◀ зазеленити | Словарь української мови З зазеленіти |
зазелень ▶ |
|
Зазелені́ти, ні́ю, єш, гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. Ном. стр. 300. От весна настає: хліба скрізь посходили, — зазеленіло. Рудч. Ск. II. 194.