Словарь української мови (1924)/заздалегідний
◀ зазвеніти | Словарь української мови З заздалегідний |
заздалегідь ▶ |
|
Заздалегі́дний, а, е. Заблаговременный, предварительный. „Заздалегідне словце до другого типу „Досвіток“. (Кіевъ, 1876).
◀ зазвеніти | Словарь української мови Борис Грінченко З заздалегідний |
заздалегідь ▶ |
|
Словарь української мови — З
заздалегідний
Борис Грінченко
1924
Заздалегі́дний, а, е. Заблаговременный, предварительный. „Заздалегідне словце до другого типу „Досвіток“. (Кіевъ, 1876).