Словарь української мови (1924)/зажевріти
| ◀ заждати | Словарь української мови З зажевріти |
заженихатися ▶ |
|
Заже́вріти, рію, єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. I. 138