Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задуха
Берлін: Українське слово, 1924

Заду́ха, хи, ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. НВолын. у. 4) Удушье, астма. Вх. Зн. 19.