Словарь української мови (1924)/задувати
◀ задубти | Словарь української мови З задувати |
задувка ▶ |
|
Задува́ти, ва́ю, єш, сов. в. заду́ти, дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
◀ задубти | Словарь української мови Борис Грінченко З задувати |
задувка ▶ |
|
Словарь української мови — З
задувати
Борис Грінченко
1924
Задува́ти, ва́ю, єш, сов. в. заду́ти, дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.