Словарь української мови (1924)/задробити
◀ задріпуватися | Словарь української мови З задробити |
задрочитися ▶ |
|
Задро́бити, блю, биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь. Котл. Ен. I. 29.