Словарь української мови (1924)/задкувати

by Борис Грінченко

◀ задки

Словарь української мови Борис Грінченко З задкувати

задля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Задкува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.