Словарь української мови (1924)/задишливий
| ◀ задихливий | Словарь української мови З задишливий |
задівати ▶ |
|
Зади́хливий и зади́шливий, а, е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
| ◀ задихливий | Словарь української мови Борис Грінченко З задишливий |
задівати ▶ |
|
Словарь української мови — З
задишливий
Борис Грінченко
1924
Зади́хливий и зади́шливий, а, е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.