Словарь української мови (1924)/задирка
| ◀ задирга | Словарь української мови З задирка |
задиркуватий ▶ |
|
Зади́рга, ги, зади́рка, ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. НВолынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. Зади́рочка.
| ◀ задирга | Словарь української мови Борис Грінченко З задирка |
задиркуватий ▶ |
|
Словарь української мови — З
задирка
Борис Грінченко
1924
Зади́рга, ги, зади́рка, ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. НВолынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. Зади́рочка.