Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задинати
Берлін: Українське слово, 1924

Задина́ти, наю, єш, сов. в. задни́ти, дню́, ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає. Волч. у.