Словарь української мови (1924)/задзичати
| ◀ задзижчати | Словарь української мови З задзичати |
задзігорити ▶ |
|
Задзижча́ти и задзичати, чу́, чи́ш, гл. = Заджижчати. Коли не коли задзижчить… роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: „Ось годі, не кажіть!“ Гліб. 114.