Словарь української мови (1924)/задзичати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задзичати
Берлін: Українське слово, 1924

Задзижча́ти и задзичати, чу́, чи́ш, гл. = Заджижчати. Коли не коли задзижчить… роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: „Ось годі, не кажіть!“ Гліб. 114.