Словарь української мови (1924)/задзвонити
◀ задзвеніти | Словарь української мови З задзвонити |
задзвонитися ▶ |
|
Задзвони́ти, ню́, ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.
◀ задзвеніти | Словарь української мови Борис Грінченко З задзвонити |
задзвонитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
задзвонити
Борис Грінченко
1924
Задзвони́ти, ню́, ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.