Словарь української мови (1924)/загримотіти
| ◀ загримати | Словарь української мови З загримотіти |
загрібати ▶ |
|
Загримоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.
| ◀ загримати | Словарь української мови Борис Грінченко З загримотіти |
загрібати ▶ |
|
Словарь української мови — З
загримотіти
Борис Грінченко
1924
Загримоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.