Словарь української мови (1924)/загравати
◀ заграва | Словарь української мови З загравати |
заграда ▶ |
|
Заграва́ти, раю́, є́ш, сов. в. загра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. Мет. 105. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. Мет. 429. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. Шевч. 56. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. Чуб. III. 219. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.