Словарь української мови (1924)/загоювати
◀ заготуритися | Словарь української мови З загоювати |
загоюватися ▶ |
|
Заго́ювати, го́юю, єш, сов. в. заго́їти, го́ю, їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. К. Іов. 12.