Словарь української мови (1924)/загортати

by Борис Грінченко

◀ загорожувати

Словарь української мови Борис Грінченко З загортати

загортатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Загорта́ти, таю, єш, сов. в. загорну́ти, ну́, неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.