Словарь української мови (1924)/заголосити
| ◀ заголовок | Словарь української мови З заголосити |
заголубіти ▶ |
|
Заголоси́ти, шу́, сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Єв. Мр. IX. 24. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила. Мет. 104.