Словарь української мови (1924)/загнічувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загнічувати
Берлін: Українське слово, 1924

Загні́чувати, чую, єш, сов. в. загніти́ти, чу́, тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. МУЕ. III. 90—91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять. Чуб. I. 123.