Словарь української мови (1924)/заглушати
| ◀ заглузувати | Словарь української мови З заглушати |
заглушувати ▶ |
|
Заглуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. заглуши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.
| ◀ заглузувати | Словарь української мови Борис Грінченко З заглушати |
заглушувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заглушати
Борис Грінченко
1924
Заглуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. заглуши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.