Словарь української мови (1924)/загирити
◀ загиржати | Словарь української мови З загирити |
загівляти ▶ |
|
Заги́рити, рю, риш, гл. Утратить, растратить. Загирив маєток. Вх. Зн. 18.
◀ загиржати | Словарь української мови Борис Грінченко З загирити |
загівляти ▶ |
|
Словарь української мови — З
загирити
Борис Грінченко
1924
Заги́рити, рю, риш, гл. Утратить, растратить. Загирив маєток. Вх. Зн. 18.