Словарь української мови (1924)/загалунювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загалунювати
Берлін: Українське слово, 1924

Загалу́нювати, нюю, єш, сов. в. загалу́нити, ню, ниш, гл. Вымачивать, вымочить или прокипятить въ растворѣ квасцовъ (яйца передъ окраской). Харьк. Аф.