Словарь української мови (1924)/завихоритися
| ◀ завихіль | Словарь української мови З завихоритися |
завихрити ▶ |
|
Завихоритися, рюся, ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.
| ◀ завихіль | Словарь української мови Борис Грінченко З завихоритися |
завихрити ▶ |
|
Словарь української мови — З
завихоритися
Борис Грінченко
1924
Завихоритися, рюся, ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.