Словарь української мови (1924)/завитати
| ◀ завитання | Словарь української мови З завитати |
завити ▶ |
|
Завита́ти, та́ю, єш, гл. = Завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.
| ◀ завитання | Словарь української мови Борис Грінченко З завитати |
завити ▶ |
|
Словарь української мови — З
завитати
Борис Грінченко
1924
Завита́ти, та́ю, єш, гл. = Завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.