Словарь української мови (1924)/завинитель
◀ завина | Словарь української мови З завинитель |
завинити ▶ |
|
Завини́тель, ля, м. Обвинитель. МВ.
◀ завина | Словарь української мови Борис Грінченко З завинитель |
завинити ▶ |
|
Словарь української мови — З
завинитель
Борис Грінченко
1924
Завини́тель, ля, м. Обвинитель. МВ.