Словарь української мови (1924)/завилювати

< Словарь української мови (1924)

◀ завилювання

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завилювати

завиляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зави́лювати, люю, єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/завилювати&oldid=685883