Словарь української мови (1924)/завикати

by Борис Грінченко

◀ завидющий

Словарь української мови Борис Грінченко З завикати

завилювання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Завика́ти, ка́ю, єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, кну, неш, гл. = Звикати, звикнути.