Словарь української мови (1924)/завидувати
| ◀ завидощі | Словарь української мови З завидувати |
завидущий ▶ |
|
Зави́дувати, дую, єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брала дівчина воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Нп.
| ◀ завидощі | Словарь української мови Борис Грінченко З завидувати |
завидущий ▶ |
|
Словарь української мови — З
завидувати
Борис Грінченко
1924
Зави́дувати, дую, єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брала дівчина воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Нп.