Словарь української мови (1924)/завидувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завидувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зави́дувати, дую, єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брала дівчина воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Нп.