Словарь української мови (1924)/завидко
| ◀ завидки | Словарь української мови З завидко |
завидливий ▶ |
|
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Каменец. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
| ◀ завидки | Словарь української мови Борис Грінченко З завидко |
завидливий ▶ |
|
Словарь української мови — З
завидко
Борис Грінченко
1924
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Каменец. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.