Словарь української мови (1924)/завивайло

by Борис Грінченко

◀ завивайлечко

Словарь української мови Борис Грінченко З завивайло

завивало ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Завива́йло, завива́ло, ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. Нп. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ад. I. 216. Ум. Завива́йлечко.